14 квітня 1888 р. народився письменник, поет-акмеїст і редактор - Володимир Іванович Нарбут. Сучасник і колега Осипа Мандельштама та Анни Ахматової – Володимир Нарбут, прожив яскраві 50 років та помер за загадкових обставин. З нагоди річниці ми розповідаємо про факти з життя та творчості поета.
Батьківщина Володимира Нарбута - Чернігівщина. Там він народився в сім’ї збіднілого дворянина. Крім Володимира, в родині було ще 9 дітей.
Зокрема, старший брат – Георгій Нарбут, відомий український художник-графік, автор перших українських поштових марок та державного герба-тризубця. Георгій оформлював майже всі віршові збірки свого молодшого брата. 9-го березня Україна відзначала 135 річницю з його Дня Народження. З цієї нагоди бренд HVILINA створив лімітовану колекцію наручних годинників ручної збірки, присвячену його роботам – HVILINA Narbut.
Разом з братом поет Володимир Нарбут закінчив Глухівську гімназію і вступив до Петербурзького університету, де і почав писати вірші.
Студентом Нарбут очолив відділ поезії студентського журналу “Gaudeamus”. Під його керівництвом в журналі були надруковані перші роботи Анни Ахматової, Максиміліана Волошина та Валерія Брюсова.
Проте гроші для друку доводилося шукати самостійно. Відомо, що студенту Нарбуту вдалося вмовити спонсорувати видання Олександра Блока, який на той час вже був поважним, визнаним поетом.
Згодом Нарбут став одним з шести безперечних легендарних акмеїстів спілки «Цех поетів», разом з Гумільовим, Городецьким, Ахматовою, Мандельштамом і Зенкевичем.
Особисте життя Володимира Нарбута теж не можна назвати пересічним. Другою дружиною поета стала найгарніша з славнозвісних сестер Суок – Серафима. Навколо цього кохання розгорнулася повноцінна драма. Чоловіком Серафими на той час бук інший відомий письменник – Юрій Олеша (автор казки «Три товстуни»). Аби покорити жінку, Нарбут, навіть, погрожував самогубством. Прийнято вважати, що в результаті цих подій він став одним із прототипів героя роману Олеші «Заздрість».
Володимир Нарбут все життя мав проблеми зі здоров’ям. Ще в дитинстві Нарбуту після важкої хвороби ампутували п’яту, що стало причиною кульгання. За це Нарбут отримав серед своїх друзів «колченогий» (кульгавий). А в дорослому віці Нарбут отримав важке поранення, через яке довелося ампутувати ще й кисть лівої руки. Поет сильно комплексував, проте своєї праці не полишив.
Мало кому відомо, що Нарбут досяг успіху також і в редакторській справі. З 1921 року Володимир мешкав у Харкові та заснував там Українське національне інформагентство «Укрінформ». Тоді воно мало назву РАТАУ – Радіотелеграфне агентство України.
26 жовтня 1936 Володимира Нарбута заарештувало НКВД по звинуваченню в пропаганді «українського буржуазного націоналізму». Поета та громадського діяча було зараховано до членів «групи українських націоналістів - літературних працівників» та запроторено в один таборів в Магадані.
Під час кампанії масового терору 1938 року в колимських таборах проти Нарбута було порушено нову кримінальну справу за звинуваченням у контрреволюційному саботажі. 14 квітня, в день свого 50-річчя, Нарбут був розстріляний. Проте родичам поета була видана довідка з навмисно сфальсифікованою датою смерті - 15 листопада 1944 року. А справжні обставини смерті стали відомі тільки у 80-х роках минулого сторіччя.
Попри чисельні вилучення збірок і неодноразові заборони, культурна спадщина Володимира Нарбута продовжує жити. Однією зі знакових збірок стала «Аллілуя». Все оформлення книжки взяв на себе брат поета – художник Георгій Нарбут. Сторінки видання прикрашені вензелями та трикутниками. А для самого тексту використовується автентичний шрифт Георгія Нарбута, дуже близький за своїми рисами до церковного.
Збірку свого часу конфіскували та вилучили з продажу. Друком вийшло не більше 100 примірників. Дозвіл на публікацію збірка поновила лише наприкінці 1970-х років, вже після смерті її автора.
Проте частина візерунків, використаних в збірці поезій «Аллілуйя», отримала своє друге життя в дизайні годинників білоруського бренду HVILINA.